Група ” Полуничка “

23.Жов.2018
Група ” Полуничка “

                                         

Нашу групу «Полуничка» усі знають,

Діти вранці залюбки сюди поспішають.

Вони мов ягідки всміхаються,

Живуть,ростуть та граються.

Ми працюємо за програмою «Українське довкілля». У своїй роботі використовуємо сучасний підхід до навчання та виховання дітей третього року життя.

 

У нашій групі  «Полуничка» ми використовуємо казкотерапію. Діти третього року життя із задоволенням слухають різноманітні казки. Кожен день у групі проводиться казкотерапія.

Чому кожне читання казки можна вважати казкотерапією?

Казка звертається до дитини її мовою. Тут усе просто, бо казка дає змогу побачити зі сторони те, що важко збагнути. Наприклад, дитині не зрозуміло, чому не треба вередувати. А в казці на прикладі героя вона побачить це збоку і зможе зробити висновок про те, що така поведінка небажана. Казка каже про все м‘якше, ніж ми, дорослі.     Залучаючи дитячу уяву та трохи чар, вона сама творить справжні дива, дарує дітям сміливість, доброту та віру в краще.

Улюблені казки наших малят:

  • Курочка ряба
  • Рукавичка
  • Колобок
  • Івасик-телесик

 

  • Наразі казкотерапію вважають найбільш м′яким методом психотерапії. Він працює без обмежень і є надзвичайно ефективним. Найкращі результати  можна спостерігати у роботі з дітьми, які найактивніше співпереживають казковим героям. Як ми знаємо,  у ранньому віці у дітей переважає правопівкульний  тип мислення, орієнтований на цілісне образне осмислення інформації, емоційно – чуттєве сприйняття світу. Тому важлива для дитини інформація ліпше засвоюється через яскраві образи.
  •      Діти 3-4 років стають більш рухливими і допитливими, збагачуються їх мовні можливості, розвивається уява, зростає почуття контролю і відповідальності. Діти залюбки вчаться, оволодівають світом навколо себе; їх допитливість проявляється у численних питаннях «Чому?».  Діти на цій стадії починають ідентифікувати себе з людьми, чию роботу ї характер вони здатні розуміти і високо цінувати. Бажання робити «як дорослі» задовольняється у грі, в якій малята за допомогою фантазії моделюють, відтворюють соціальну реальність, приміряють на себе дорослі ролі, беруть відповідальність за їх виконання. Діти вперше усвідомлюють те, що життя для них має ціль.
     
          Молодший дошкільний вік – це період переходу від предметної діяльності до гри. Гра, малювання, конструювання, ліплення, аплікація почитають формуватися як самостійні види діяльності.
     
          У цьому віці малята вже знають про призначення різноманітних предметів побуту, однак способами їх використання володіють недостатньо. Увагу дитини починають привертати нові предмети і явища, складні дії з ними, вона намагається експериментувати: уважно розглядає конструкцію машинки, подивляється до слідів, які залишає пензлик. Так починає розвиватись допитливість та інтерес до навколишнього світу – важливі показники розвитку.
     
          Вік 3-4 років – сприятливий період для розвитку наочно-дійового мислення; діти в цьому віці – діячи! А не спостерігачи. Тому слід забезпечувати умови для їхньої різноманітної діяльності – обстеження, складання, випробування, конструювання, сортування, імітації тощо.
     
        

         Дидактичні ігри, малювання, ліплення, аплікації, побутова праця, праця з елементами практичного експериментування в природі – важливі складові виховного процесу що сприяють розвитку сприйняття, наочно-дійового та наочно-образного мислення.
     
          Для трирічної дитини особистість дорослого ще доволі значна. Тому на загальний психічний розвиток дитини краще впливають спільні дії батьків з дитиною. Необхідною умовою доброго самопочуття та розвитку маленької дитини в дитячому садку є довіра і приязність до вихователя.
     
          У другому півріччі доцільно спонукати малюків до певної самостійності. Важливо вчасно помітити намагання дитини виконувати самостійно ті чи інші дії та підтримати позитивною оцінкою незалежно від результату. Ініціативні дії дитини, навіть якщо вони закінчуються невдачами, є свідками активності. Дитина, якій цікаво, яка відчуває певну свободу, швидше стає самостійною. Численні заборони, негативні оцінки, примушування для дітей цього віку психологічно недоцільні. Краще ті чи інші успіхи дитини порівнювати тільки з її власними минулими і майбутніми результатами ( Вчора ще не вмів, а сьогодні вже навчився), а не з результатами інших дітей.
     
          З розширенням досвіду, досягненням успіхів у різних видах діяльності, переживанням позитивних та негативних оцінок з боку рідних та інших значимих дорослих у дитини формуються стійкі риси поведінки, почуття гордості (власної гідності) і сорому, особистісне ставлення до оточення – до дітей, дорослих, предметного світу, природи, до самого себе, певні потреби, мотиви діяльності. Це дає підстави називати дитину 4-го року життя особистістю, що росте, розвивається, ускладнюється, удосконалюється.
     
          Новими утвореннями у психіці дітей є потяг до спілкування та сумісної діяльності з ровесниками, перехід від гри «поряд» до гри «разом». Виокремлення себе від оточуючих, порівняння себе в іншими людьми.

          

 

Вихователь

Козловець Олена Михайлівна

освіта : повна вища

( ЖДУ ім. І. Франка )

 

Вихователь

Луференко Вікторія Олександрівна

Освіта ( неповна вища )

(Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини)

 

Помічник вихователя

Лаговська Тамара Олександрівна

стаж роботи : 2 роки

 

Галерея зображень
error: Content is protected !!