Логопедична група №3 «Барвінок» для дітей з заїкуватістю

25.Бер.2018
Логопедична група №3 «Барвінок» для дітей з заїкуватістю

   

Діти в групу направляються за висновком обласної медико-психолого-педагогічної консультації.

Навчально-виховний процес в групі спрямований на реалізацію вимог, визначених новою редакцією Базового компоненту дошкільної освіти. До вимог програми адаптована корекційна робота по подоланню мовленнєвої вади заїкуватості у дітей.         

У спеціально обладнаному кабінеті з дітьми працює вчитель-логопед за власною методикою, що включає: аутотренінг, релаксацію, логоритміку, різні види масажу, мовленнєво-дихальні вправи, розвиток дрібної моторики, музикотерапію та аромотерапію. Вихователі групи створюють належні умови для особистісно орієнтованого підходу до розвитку, виховання і навчання дитини, для реалізації нею права на індивідуальний розвиток. А також в другій половині дня вихователі проводять корекційну роботу по закріпленню навичок дітей в подоланні заїкання.

                                                                          Вихователь

                                                                                                      Пінчук Наталія Павлівна

                                                                                                           освіта вища 

                                                                                                   (ЖДПІ ім. І. Франка ) 

                                                                                            спеціаліст вищої категорії,

                                                                                               стаж роботи– 22 роки.

                                                                      Вихователь

                                                                     Хоменко Катерина Миколаївна

                                                                                           освіта вища 

                                                                                   ( ЖДПІ ім. І.Франка )

                                                                                 спеціаліст вищої категорії,

                                                                          педагогічне звання   вихователь -методист

                                                                                         стаж роботи – 29 років

                                                                      Вчитель-логопед:

                                                                 Неводнича Тетяна Григорівна

                                                                                 освіта вища 

                                                               ( Київський університет ім. Драгоманова )

                                                                              спеціаліст вищої категорії,

                                                                   педагогічне звання :вчитель-методист,

                                                                          педагогічний стаж – 39 років.

                                                            Помічник вихователя

                                                                    Вдовиченко Тетяна Миколаївна                                                                                           

                                                                                  стаж роботи  – 23 роки.

 

 

 

                                       На допомогу батькам 

                                                                                  Консультація для батьків

                                                ” Організація домашнього режиму “                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       вчитель – логопед  Неводнича Т.Г.

                                                                                                                                              

Корекція заїкуватості – це системна робота над різними компонентами мовлення та психологічними механізмами його забезпечення.
Корекція заїкуватості включає в себе комплексний підхід,що передбачає вирішення проблеми з позиції медико-педагогічного-психологічного впливу. Корекційно-відновлювальна робота в групі проводиться згідно мовленнєвих періодів. Починаючи з періоду мовчання,шепітного мовлення і закінчуючи самостійним мовленням. Для подолання заїкуватості використовуються різні вправи релаксації,аутотренінгу,масажу та самомасажу.
Застосовуються також елементи арттерапії,такі,як піскотерапія,світло терапія,казко терапія. Всі корекційно-відновлювальні заняття проводяться у формі гри,цікавої мандрівки казковим містом Красивого мовлення.
Використовуються також елементи логоритміки. Це рухи і вправи під музику у поєднанні з мовленням дітей. Це є важливим у формуванні правильного мовленнєвого дихання дошкільника.
Особливе місце у корекційно-відновлювальній роботі займає індивідуальний підхід до кожної дитини.

 

                                                                                                                     ОРГАНІЗАЦІЯ ДОМАШНЬОГО РЕЖИМУ    
                                                                                                                                                   (пам’ятка батькам)

Правильно організований домашній режим – той сприятливий фон, на якому усунення заїкання дасть найбільший ефект. Під режимом треба розуміти весь спосіб життя дитини: організовані види діяльності, відпочинок, сон, харчування, побут. Все має сприяти тому, щоб оздоровити і зміцнити його нервову систему.

У систему виховання входить створення спокійної, доброзичливої ​​обстановки, що припускає атмосферу взаємної поваги, довіри і любові в сім’ї. Сімейні взаємини значною мірою впливають на мову дитини, її поліпшення або погіршення. Недомовки, сварки, скандали в сім’ї  створюють напружену обстановку в будинку, і дитина, як барометр, чуйно реагує на це. Він глибоко переживає сімейний розлад, часто плаче, нервується, постійно перебуває в напруженому стані, і, звичайно, на цьому тлі погіршується його мова. При такій ситуації спеціальні заняття, безумовно, ніякого результату не дадуть.

Хочеться дати декілька практичних порад батькам. Дитина ніколи не повинна бути присутня при «дорослих» розмовах. Ставлення до малюка має бути рівним з боку батька, матері та інших членів сім’ї. Батьки повинні бути дуже послідовні у своїх вимогах. Заборонивши, наприклад, йому дивитися вечірні телевізійні передачі для дорослих, вони ніколи не повинні відступати від цього правила. Тільки тоді їх вимоги не будуть викликати у дитини протесту.

Заїкуватий не повинен відчувати себе в сім’ї ні збитковим, ні привілейованим, тобто не можна потурати його примхам і захищати від труднощів, але й не можна також підкреслювати перед усіма його неповноцінність, карати фізично. І те й інше може негативно позначитися на формуванні його характеру.

Слід ставитися до заїкуватої  дитини, як до здорової. Батьки не повинні показувати свого хвилювання малюкові, якщо він говорить заїкаючись. Слово «заїкання» взагалі не повинно вимовлятися в будинку. Тим більше неприпустимо передражнювати заїкання і демонструвати його запинки. Ні в якому разі в присутності товаришів не можна робити зауваження і поправляти дитину, якщо він говорить з запинаннями. Зауваження подібного роду ранять його самолюбство і віддаляють від батьків. Звичайно, це не означає, що взагалі не треба поправляти дитину, якщо він не стежить за своєю мовою. Але робити це потрібно гранично тактовно, ненав’язливо, щоб не викликати роздратування й озлобленості, і краще всього наодинці.

Вимагаючи від дитини неквапливої ​​мови, дорослі в першу чергу повинні стежити за собою: говорити треба спокійно і обов’язково в помірному темпі. Адже відповідати неквапливо на швидку мову, якою часто грішать самі батьки, дитині дуже важко. Не слід фіксувати увагу на поганій вимові, але кожен, навіть найменший, мовний успіх треба всіляко заохочувати, щоб вселити маляті впевненість у тому, що він може говорити добре.

Складніше йде справа в сім’ях, де заїкається і дитина, і хтось з батьків. Що тут можна порадити? Рекомендовано батькам самим пройти курс спеціальних занять, ігор.  Це корисно подвійно, оскільки, володіючи мовними навичками, вони зможуть більш ефективно допомогти своїй дитині позбутися заїкання.

Найчастіше дорослі неправильно поводяться при виникненні у дитини запинок судомного характеру. Одні просять замовкнути, інші вимагають «правильної» мови. Рекомендується доброзичливо і уважно вислуховувати дитину, намагаючись розпочати або договорити разом з ним фразу. Весь тон спілкування повинен бути постійно рівним, доброзичливим. Мамі й татові необхідно враховувати інтереси дитини, його тривоги і страхи. Наприклад, діти при засинанні нерідко просять не гасити світло, не залишати їх одних. Треба прислухатися до цих прохань, заспокоїти малюка, посидіти з ним поруч, поки він не засне. Важливо пам’ятати, що глузливе, зневажливе ставлення до дитини сприяє розвитку в нього почуття власної неповноцінності, відчуття тривоги, загальної незадоволеності.

Занадто сувора авторитарна система виховання, залякування, побої, зайва вимогливість негативно позначаються на вихованні заїкуватої дитини. Але і підвищена тривожність за стан його здоров’я, придушення самостійності, прагнення матері, бабусі зробити все за онука, відсутність будь-яких вимог, пов’язаних з дотриманням дисципліни, також негативно впливають на формування особистості.

Без продуманого і чітко складеного розпорядку у вихідні дні тут не обійтися. Але, як правило, результату від цього немає, так як мало скласти розпорядок дня, треба неухильно виконувати його. Тільки тоді у дитини на все буде вистачати часу. Крім того, точне виконання режиму дня привчить його правильно розподіляти і цінувати час, виховуватиме в ньому вольові якості, які так необхідні в роботі з подолання заїкання.

При складанні режиму дня:

Необхідно виділити спеціальні години на виконання завдань спеціаліста та самостійних мовних занять. Бажано, щоб дитина щодня займалася не менше двох годин, але не підряд, а в два-три підходи і без примусу.

Їсти дитина повинна регулярно, в один і той же час. Вечерю йому слід давати не перед самим сном, а хоча б за годину. Треба суворо дотримуватися всіх рекомендацій лікаря,  що стосуються правильного харчування. У їжі не повинно бути гострого, солоного, кислого, пряного, гіркого, шоколаду, кави, какао.

Обов’язково потрібно, щоб дитина щодня гуляла. Перебування на повітрі необхідно для хорошого самопочуття і правильного фізичного розвитку.

Дуже важливим елементом в розпорядку дня є сон, який повинен тривати не менше 9-10 год. Крім того, дошкільнятам дуже корисний денний сон. Слід привчити дитину лягати завжди в одні і ті ж години. Щоб він спав спокійно, треба виключати перед сном все збудливе: рухливі ігри, читання детективної і пригодницької літератури, розповідання страшних історій і казок, і, звичайно, телевізійні передачі, перегляд яких взагалі треба скоротити до мінімуму.

Телепередачі, особливо не відповідають дитячому віку, приносять багато шкоди, є великим навантаженням на нервову систему. Дуже правильно чинять ті батьки, які: заздалегідь знайомляться з телевізійною програмою на тиждень і виділяють 1-2 (не більше!) передачі, в основному суботні або недільні, які може подивитися їх син або дочка.

Необхідно привчати дитину слухати спокійну музику, співати з ним пісні. І це повинно створювати спокій.

У багатьох сім’ях існує традиція: ми – в гості, гості-до нас. Так дорослі великі застілля – не для дітей, по можливості обмежте їх.

Дуже важливо в недільні та святкові дні не перевантажувати дитину враженнями. Часто доводиться стикатися з тим, що діти протягом одного дня бувають на 2-3 святах, батьки примудряються відвести їх ще і в театр кіно і т.д. Або, навпаки, переглянуть 2-3 денних сеансу, а потім сходять театр, на ялинку, в гості. Така велика кількість вражень наносить прямої шкоди, так як дитина не в змозі «переварити побачене. Він перезбуджується, стомлюється. У підсумку дитина приходить у дошкільний заклад не відпочившою, а ще більше стомленою.

У вихідні дні потрібно збільшити час перебування на свіжому повітрі. Однак не слід впадати в іншу крайність – дозволяти дитині гуляти з ранку до вечора. Все добре в міру. Це відноситься і до спорту. При заїкання спортом займатися можна і потрібно,  але далеко не всім. Категорично забороняються неритмічні види спорту, пов’язані з великим м’язовим напруженням. Рекомендуються художня гімнастика, плавання, лижі, ковзани. Можна залучати дітей до танців, але спокійним. Ці види спорту координують рухи і впорядковують дихання. Однак, займаючись будь-яким з цих видів спорту, від участі у змаганнях потрібно відмовитися, так як будь-яке змагання пов’язане з емоційним збудженням і викликає велике напруження нервової системи, що при заїканні якраз не припустимо. Необхідно ввести в режим дня щоденну фізичну зарядку.

Хотілося б також застерегти батьків від модного захоплення наших
днів – додаткових навантажень в дошкільному закладі (різні
гуртки), що, очевидно, йде від бажання бачити свою дитину всебічно
розвиненою. Якщо мова дитини нормалізувалася, побоювання, що залишиться заїкання на все життя, позаду, то при навантаженнях все може поновитися. Навряд чи при цьому дитина стане хорошим спортсменом, знавцем іноземної мови або музикантом. Навіть для дітей з нормальною мовою високе навантаження може  виявитися непосильним і стане першим кроком на шляху до заїкання. Якщо ж дитина вже страждає на заїкання, то це неприпустимо. Перш за все, батьки повинні вирішити, що в даний час важливіше для малюка. І якщо вони дійшли висновку, що головне – правильна мова, значить, потрібно відмовитися від усіх додаткових навантажень, так як логопедичні заняття  вже є великим навантаженням. Отже, непродуманий режим дня, нерегулярні харчування і сон, неправильне поводження дорослих з дитиною, нездорова сімейна обстановка, несерйозне ставлення до спеціальних занять перешкоджають усуненню заїкання.

У перші 10-12 днів ігор-занять проводиться «режим мовчання». Побут дитини повинен організовуватися таким чином, щоб звести його мову до мінімуму. Важко зробити так, щоб він взагалі не розмовляв. Не треба розуміти «режим мовчання» буквально, як повну німоту протягом усього цього терміну. Не відбудеться нічого страшного, якщо дитина вимовить в день кілька слів, фраз, практично йому необхідних. Але все ж його мову необхідно всіляко обмежувати. Щоб йому це було не в тягар, можна внести елементи гри. Наприклад, влаштувати змагання: хто перший не витримає мовчання і заговорить, той програв очко. Щовечора підраховуються очки і оголошується переможець. Можна спробувати спілкуватись один з одним жестами. Діти зазвичай охоче підтримують цю ідею.

Зазвичай курс занять в групі починається з засвоєння дошкільнятами мовних правил. Ці правила повинні добре знати і батьки.

     В цьому році  продовжую працювати над  подоланням  заїкання у дітей.  Враховуючи сучасні методики роботи на цей навчальний рік ,я облаштувала куточок релаксації, що допомагає в корекційній роботі. Дітям подобається у формі гри заспокоюватись, розслаблятися, фантазувати, вчитись самокорекції власного мовлення.

Використовую в роботі помпони різного кольору і розміру, камінчики, прищепки. Особливе значення в моїй роботі мають кінізіологічні вправи. Вони розвивають у дітей дрібну моторику, міжпівкульну взаємодію кори головного мозку.  Ці  сучасні інноваційні методики, допомагають дітям розслабитись, зняти напругу, виховати стресостійкість, що  позитивно впливає на формування плавності самостійного мовлення у дітей.

Пріоритетні напрямки роботи вихователя лог. гр  №3 «Барвінок» Хоменко К.М.

Тривалий час працюючи із дітьми з мовленнєвою вадою заїкання, я помітила, що заїкання, як порушення усного мовлення, травмує психіку дитини та є однією з причин розвитку невротичних рис особистості, порушує комунікацію, ускладнює взаємини з оточуючими.

Тому в своїй роботі я особливе місце приділяю логоритміці – одному із сучасних методів комплексного подолання заїкання.

Основною метою корекційно-розвивального  проекту є обгрунтування особливостей вживання логоритмічних занять з метою усунення недоліків моторного розвитку дітей, що заїкаються, та створення сучасної моделі корекційної роботи по подоланню мовного порушення шляхом активізації розвитку і корекції немовних і мовних психічних функцій, адаптації дитини  дошкільного віку до умов зовнішнього і внутрішнього середовища.

Ці методи допомагають у роботі, є високо-результативними, регулюють мовленнєве дихання, коригують плавність мовлення, розвивають його самостійність. Діти вчаться контролювати свою  вимову, що сприяє зниженню заїкання, і , як результат, діти в майбутньому дорослому житті зможуть адаптуватися у будь-якій ситуації та вільно спілкуватися.

 

 

СТОРІНКИ НАШОГО ЖИТТЯ

 

 

Діти і батьки лог.групи №3 «Барвінок» приймали активну участь в конкурсі «Найкреативніша годівничка», який проходив в ЖЦРД №69, під гаслом «Допоможемо птахам узимку». Кожна годівничка була ошатною  неповторною і ми сподіваємось, що птахи із задоволенням прилітатимуть і ласуватимуть калорійним кормом.

Галерея зображень
error: Content is protected !!